Він — Диявол... І він хоче спокутувати... свої гріхи на землі...

Коли диявол спокушає смертних, він прибирає людської подоби. Чи може людина свідомо обирати між Добром і Злом? Чи є у нашому реальному світі місце для духовності? Чи буває жінка геніально обдарованою, чи, може, «іскра Божа» — привілей чоловіків?..

Шукати відповідей на ці запитання змушений молодий письменник Джеффрі Темпест — головний герой захопливого роману Марії Кореллі. 

Луцій Анней Сенека - відомий римський філософ, один із представників філософії стоїцизму. Батько Сенеки привіз його в юні роки в Рим на навчання до піфагорійців Сотіону. Філософ уславився оратором і видатним письменником серед своїх сучасників. У рецензіях біографів можна прочитати, що Калігула відчував заздрість до Сенеки і хотів його вбити, проте одна з наложниць імператора переконала Калігулу, посилаючись на хворобу Сенеки, через яку той нібито незабаром помре. Під час правління Клавдія Сенеці щастило не більше колишнього. Автор потрапляє на заслання на Корсику на 8 років за палацові інтриги, звідки його поверне дружина імператора. Згодом Сенека стає наставником її сина, майбутнього імператора Нерона. Вплив філософа на юного правителя був великим. При ньому Сенека став першим радником імператора, а пізніше - консулом. У той час філософ був дуже багатою і впливовою людиною. 

В літературі середньовічної Візантії поганин Марк Аврелій постає обізнаним у багатьох науках мудрецем і сповненим чеснот праведником, якому мало що бракує до навернення в істинну віру.

Ренесансна Європа вбачала в Маркові Аврелієві досконалий взірець правителя-гуманіста, чия розсудливість в управлінні державою базується на всебічній освіченості та людинолюбному світогляді.